Sacred to the memory of our Ukrainian colleague toponymist Dmitro Buchko

ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ : Донецкая ономастическая школа

ПАМ’ЯТІ КОЛЕГИ

Пішов з життя відомий мовознавець, член редакційної колегії наукового журналу LogoV óνομαυντικη завідувач кафедри українського та загального мовознвства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В Гнатюка, доктор філологічних наук, професор Бучко Дмитро Григорович. Його життя обірвалось 11 лютого на 76-ому році.

Перекреслені зрілі творчі задуми, обірваний високий і стрімкий інтелектуальний політ. Ономастика втратила великого вченого, автора більше 150 наукових праць із топоніміки України, лексикографії, мовознавства. Також він автор словників − “Інверсій­ний словник ойконімів України” (2001), “Словник української ономастичної термінології” (2012, у співавторстві). Д.Г. Бучка відрізняли глибока відданість науці, творча енергія, велика працездатність.

Дмитро Григорович Бучко народився 8 листопада 1937 року у с. Закіпці, нині Люблінського воєводства (Польща). Восени 1945 року депортований у містечко Козлів Тернопільської області. Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1960). Працював старшим лаборантом в Інституті суспільних наук АН УРСР; викладачем, старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри української мови Чернівецького державного університету. У 1993 році захистив докторську дисертацію, у 1994 − здобув звання професора. Був надзвичайним професором Люблінського католицького університету, Люблінського університету ім. М. Кюрі-Склодовської (1998). У вересні 1993 р. очолив кафедру українського і загального мовознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Дмитро Григорович Бучко досліджував історію й ономастику української мови. Був членом авторського міжнародного колективу з укладання «Слов’янського ономастичного атласу», членом Національної ради з географічних назв при КМ України, відповідальним редактором «Наукових записок ТНПУ. Серія: Мовознавство». Учасник міжнародних наукових конференцій та конгресів в Україні, Австрії, Білорусі, Польщі; 1, 2, 4 з’їздів україністів світу (Київ, 1990; Львів, 1993; Одеса, 1996).

Основні його праці: монографії «Походження назв населених пунктів Покуття», «Інверсійний словник ойконімів України»; статті «Маловідомі сторінки з рукописної спадщини О. Павловського», «Топоніми на -івці, -инці та історія заселення України», «Ареали українських топонімів на -івці, -инці в XIV—XX ст.» (1980), «Засади укладання ономастичного атласу України», «Кілька уваг про принципи номінації в ойконімії України» (обидві − 1997), «Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів і його вплив на ойконімійну систему України» (1998), «Класифікація ойконімів України (словотвірно-мотиваційний аспект)» (2001), «Регіоналізми в ойконімії
України» (2003) та ін.

Глибоко сумуємо з приводу смерті відомого вченого, висловлюємо щире співчуття його рідним і близьким.