Rethabile Possa: Offspring of Outcast - Basotho Cultural Significance of Naming

 

The lecture series Onomastics Online continued on 11 December 2025 with a lecture presented by Rethabile Possa (University of Cape Town, South Africa) with the title "Offspring of an Outcast: The Cultural Significance of Naming Among the Basotho". Keywords: #Onomastictheory, #Basotho #namingpractices, #socialidentity, #culturalheritage, #marginalisation Abstract: This study explores the cultural context of naming practices among the Basotho, using onomastic theory to analyze the socio-cultural meanings embedded in names. Names in Basotho society are not arbitrary; they reflect social status, historical events, and communal values. The research investigates how individuals labeled as “outcasts” are named and how these names carry social implications that influence identity, belonging, and social interactions. Through qualitative methods, including interviews and textual analysis, the study examines the semantic, morphological, and sociolinguistic features of names associated with marginalization. Onomastic theory provides a framework to understand how names act as social markers, reinforcing or challenging societal norms. The findings reveal that names associated with social exclusion often carry a historical and emotional burden, reflecting broader societal attitudes toward marginality. Additionally, the study underscores the dynamic nature of naming practices, as shifts in social perceptions influence the redefinition and reclamation of once-stigmatized names. The research contributes to the understanding of identity construction through language, offering insights into the relationship between naming practices, cultural heritage, and social cohesion within Basotho communities. Connect with the speaker: https://g.co/kgs/wH83iUj | https://orcid.org/0000-0002-3472-7270 Onomastics Online (ICOS – International Council of Onomastic Sciences) is a series of online lectures dealing with important timely topics related to names and naming. Presented by distinguished scholars from various academic backgrounds, the lectures demonstrate the importance and the multidisciplinary nature of onomastic research. To see the list of upcoming and past lectures, please visit our webpage at: https://icosweb.net/onomastics-online/. Previous lectures can be found on our YouTube channel:    / @theinternationalcouncilofo2460  . If you are interested in ICOS membership, please see the details here: https://icosweb.net/membership/member....

Appel à communications « Tracer, dessiner et nommer l’Île de la Tortue »

 Les 19 et 20 mai 2026, l’Université du Québec à Montréal accueillera deux journées d’étude consacrées aux enjeux critiques de la cartographie, de la toponymie, des imaginaires récits et imaginaires coloniaux dans les Amériques, sous le titre « Tracer, dessiner et nommer l’Île de la Tortue ». L’événement se tiendra en format hybride et se conclura par une visite au Centre des livres rares et collections spéciales de l’UQAM.

Informations pratiques

Date limite pour soumettre une proposition : 1er janvier 2026

Format des propositions :

• Résumé de 350 mots
• Courte bibliographie (5 références)
• Brève biographie (5 lignes)

Envoi des propositions :

• Andréanne Martel (martel.andreanne.4@courrier.uqam.ca)
• Justine Gagnon (justine.gagnon@ggr.ulaval.ca)

Langues acceptées : Français (et probablement anglais, selon les pratiques habituelles)

Public cible : Chercheur·e·s en histoire, géographie, linguistique, histoire de l’art, muséologie, archivistique, littérature, anthropologie, artistes, ainsi que membres et représentant·e·s de communautés autochtones.

Thématique et objectifs

Ces journées visent à interroger le rôle des cartes anciennes et des toponymes dans la construction des savoirs, des imaginaires et des rapports de pouvoir. Trois axes principaux sont proposés :

1. Cartographier et nommer le vivant : Étudier la manière dont les cartes anciennes documentent le vivant et les savoirs autochtones.
2. Récits et imaginaires coloniaux : Analyser la fabrique toponymique et ses effets sur la mémoire et les identités territoriales.
3. Réinvestir l’espace par la contre-cartographie et la contre-archive : Explorer les stratégies contemporaines de décolonisation des savoirs géographiques.

L’événement s’inscrit dans une réflexion critique sur la cartographie coloniale et ses héritages, tout en mettant en lumière les initiatives autochtones de réappropriation des territoires et des noms.

Organisatrices

• Andréanne Martel, doctorante en histoire de l'art (UQAM et Université de Genève)
• Justine Gagnon, professeure de géographie adjointe (Université Laval)
• Caroline Nepton Hotte, professeure d'histoire de l'art (UQAM)

Avec le soutien du Groupe de recherche en histoire des sociabilités (GRHS), du Réseau Art et Architecture du 19e siècle (RAA19) et du Département de géographie et environnement de l’Université de Genève.

Conférence en ligne "De la monte pestelario à Montpellier"

 Société française d'onomastique

Lundi 15 décembre 2025 – 17h

 

Conférence en ligne

 

De la monte pestelario à Montpellier, et de son « étymologie véritable »

par Christine Marichy, docteure ès sciences du langage, spécialité microtoponymie

 

 

 

On peut lire que « Montpellier demeure toujours sibylline » (Le Figaro, 23/6/2017) ou que l’origine du nom de cette ville est « mystérieuse ». Et nombreux sont les historiens et linguistes qui se sont interrogés sur l’étymologie de ce toponyme depuis des siècles. Étymologie qui n’avait pas été découverte jusqu’à présent en raison de l’interprétation de la composition morphologique de pestelario.

Après avoir résumé leurs diverses interprétations, puis après avoir exposé les attestations du toponyme en diachronie, relevées par les toponymistes, je présenterai mes relevés effectués dans divers documents, dont le Liber Instrumentorum Memorialium, mémorial des seigneurs de Montpellier, dans lequel l’occurrence la plus ancienne – la monte pestelario – est attestée pour 985. Durant une trentaine d’années, lors de mes sporadiques lectures et recherches relatives à l’origine du nom de la ville de Montpellier, j’ai accumulé de nombreux griffonnages sur des feuillets épars que j’ai décidé de rassembler et classer en mars 2020. Et sur l’un d’eux, j’ai vu, lu, une attestation en laquelle j’ai reconnu  l’origine assurée de Montpellier. J’ai donc alors réuni suffisamment d’arguments, en recherchant de nouvelles attestations médiévales, en localisant constructions humaines et particularités topographiques du lieu, étayant ainsi l’adéquation référentielle, validant la morphologie du toponyme dont l’évolution phonétique s’avère être régulière, afin de convaincre indéniablement Paul Fabre, qui fut mon Directeur de thèse. Et cette étymologie que je n’ai pu lui révéler, je suis honorée de pouvoir vous la dévoiler lors de cette conférence. 

 

Cliquer ici pour rejoindre la réunion

 

 

https://www.sfo-onomastique.fr/conference/conference-de-la-monte-pestelario-a-montpellier-15-decembre-2025/

New Issue of "Opera in Onomastica" No. 28: Exploring Names from Space to Ancient Cities

 The latest issue of the Ukrainian academic journal Zapysky z Onomastyky (Notes on Onomastics), Volume 28, has just been released, offering a fascinating journey through the world of names - from the far reaches of space to the ancient streets of Ukrainian cities.

This issue features a diverse range of research articles that delve into the etymology, structure, and cultural significance of proper names across different contexts and time periods.

Highlights of the Issue:

1. Names in the New Space Age: Siarhei Basik's article, "Names of the Commercial Spacecrafts," explores the emerging nomenclature of modern commercial spacecraft. He introduces the term "cosmoporeionym" for these names and proposes a new taxonomy for them, including categories like space vehicles, probes, rocket engines, satellites, space stations, telescopes, and other tools. The study reveals how billionaires like Elon Musk and Jeff Bezos use spacecraft names as symbolic instruments to express power and visions of space nationalism, reflecting the rise of "techno-capitalism." The analysis also highlights the thematic clusters of these names, such as memorial, mythological, astronymic, and zoonymic (especially ornithonyms).
2. The Name Izmail: A Tapestry of History: Sviatoslav Verbych presents a detailed historical-linguistic analysis of the city name Izmail (Одещина). He traces the evolution of its various historical forms—Antiophilas/Antiphila, Smil, Sinil, Ismail Gechidi, Ismail, Tuchkov - and links each variant to a specific period and cultural influence in the region's history, from Ancient Greek to Slavic, Eastern Romance, Turkic, and Russian. This intricate etymological journey reveals how the name reflects the complex ethnic and linguistic layers of the Dniester-Danube interfluve.
3. The Status of Patronymics in Ukrainian: Nataliia Kolesnyk tackles the much-debated topic of the status of patronymics (імена по батькові) in the Ukrainian naming system. Her research confirms that patronymics ending in -ич, -ович/-евич are an ancient and organic element of Ukrainian anthroponymy. While their function as part of the official three-element formula (Name + Patronymic + Surname) was solidified under Russian administrative pressure, the core elements themselves have deep roots in Ukrainian linguistic history. The article discusses the social, legal, and cultural factors influencing their current use and potential future.
4. Onomastics in Max Kidruk's Sci-Fi: Tetiana Krupenova analyzes the onomasticon of Max Kidruk's novel "New Dark Ages: Colony." She demonstrates how the author uses anthroponyms, toponyms, technonyms, and cultonyms to create a coherent semantic field for his post-human, technocratic future. The names reflect globalization, the loss of national identity, and the attempt to preserve humanity through names that remember their roots, particularly the Ukrainian diaspora.
5. Mercury's Spatial Objects: Mykhailo Torchynskyi and Nataliia Torchynska provide a comprehensive study of the proper names of spatial objects on the planet Mercury. They analyze 613 names, finding that they are predominantly simple structures formed lexico-semantically from anthroponyms, nautonyms, and appellatives. The main motivational relationships are memorial, essential-nominal, and locative. The study compares these with Venusian onomastics, noting differences in structure and motivation.
6. Chronicle of the XXI All-Ukrainian Onomastic Conference: The issue concludes with a detailed chronicle of the XXI All-Ukrainian (with international participation) Onomastic Conference, held in May 2025 at the Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vynnychenko. The conference, dedicated to the 70th anniversary of Professor Vasyl Luchyk, featured over 60 presentations on topics ranging from Slavic anthroponymy and toponymy to onomastics in literature and political discourse.

Zapysky z Onomastyky, published by Odesa I. I. Mechnikov National University, continues to be a vital platform for onomastic research in Ukraine and beyond. This issue showcases the discipline's relevance in understanding not only language but also history, culture, technology, and society.

---

Українська версія

Новий випуск журналу «Записки з ономастики» (2025, Випуск 28): Дослідження назв від космосу до стародавніх міст

Вийшов новий випуск українського наукового журналу «Записки з ономастики», Випуск 28 за 2025 рік, який пропонує захоплюючу подорож світом імен — від далеких просторів космосу до старовинних вулиць українських міст.

Цей випуск містить різноманітні наукові статті, що глибоко досліджують етимологію, структуру та культурне значення власних назв у різних контекстах та періодах часу.

Головні теми випуску:

1. Імена в ері Нового Космосу: Стаття Сергія Басіка «Назви комерційних космічних апаратів» досліджує нову номенклатуру сучасних комерційних космічних апаратів. Автор запропонував термін «космопорейонім» для цих назв і розробив нову таксономію, що включає категорії, такі як космічні апарати, зонди, ракетні двигуни, супутники, космічні станції, телескопи та інші інструменти. Дослідження показує, як мультимільярдери на кшталт Ілона Маска та Джеффа Безоса використовують назви космічних апаратів як символічний інструмент для вираження влади та візій космічного націоналізму, відображаючи піднесення «техно-капіталізму». Аналіз також висвітлює тематичні кластери цих назв, такі як меморіальні, міфологічні, астронімічні та зоонімічні (особливо орнітоніми).
2. Назва Ізмаїл: Плетіння історії: Святослав Вербич представляє детальний історико-лінгвістичний аналіз назви міста Ізмаїл (Одеська область). Він прослідкував еволюцію її різних історичних форм — Антиофілас/Антифіла, Сміл, Сініл, Ісмаїл Ґечиді, Ісмаїл, Тучков — і пов'язав кожну з них з конкретним періодом та культурним впливом в історії регіону, від античності до слов’янської, східнороманської, тюркської та російської. Це складне етимологічне дослідження відкриває, як назва відображає складний етнічний та мовний шаруватий характер міжріччя Дністра та Дунаю.
3. Статус імен по батькові в українській системі: Наталія Колесник розглядає дискусійну тему статусу імен по батькові (імена по батькові) в українській системі називання. Її дослідження підтверджує, що імена по батькові, що закінчуються на -ич, -ович/-евич, є давнім і органічним елементом української антропонімії. Хоча їх функція як частини офіційної трилексемної формули (Ім'я + По батькові + Прізвище) була закріплена під впливом російської адміністративної системи, самі кореневі елементи мають глибокі корені в історії української мови. Стаття обговорює соціальні, правові та культурні чинники, що впливають на їх сучасне вживання та потенційне майбутнє.
4. Ономастика в науково-фантастичному романі Макса Кідрука: Тетяна Крупеньова аналізує ономастикон роману Макса Кідрука «Нові Темні Віки: Колонія». Вона демонструє, як автор використовує антропоніми, топоніми, техноніми та культуроніми для створення цілісного семантичного поля свого пост-людського, технократичного майбутнього. Назви відображають глобалізацію, втрату національної ідентичності та спробу зберегти людяність через назви, що пам'ятають свої корені, зокрема українську діаспору.
5. Просторові об’єкти на Меркурії: Михайло Торчинський та Наталія Торчинська провели комплексне дослідження власних назв просторових об’єктів на планеті Меркурій. Вони проаналізували 613 назв, виявивши, що вони переважно прості структури, утворені лексико-семантичним способом з антропонімів, наутонімів та апелятивів. Основними мотиваційними відносинами є меморіальні, сутнісно-номінальні та локативні. У статті порівнюється ця система з венусонімами, відзначаючи відмінності у структурі та мотивації.
6. Хроніка ХХІ Всеукраїнської ономастичної конференції: Випуск завершується детальною хронікою ХХІ Всеукраїнської (з міжнародною участю) ономастичної конференції, що відбулася у травні 2025 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка. Конференція, присвячена 70-річчю від дня народження професора Василя Лучика, включала понад 60 доповідей з тем, що охоплювали від слав’янської антропоніміки та топоніміки до ономастики в літературі та політичному дискурсі.

Журнал «Записки з ономастики», виданий Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова, продовжує бути важливим платформою для ономастичних досліджень в Україні та за її межами. Цей випуск демонструє актуальність дисципліни для розуміння не лише мови, але й історії, культури, технологій та суспільства.

Unlock the Digital Future of Onomastics: 3rd ICOS Summer School in Helsinki

 Dear colleagues and name enthusiasts,

We are thrilled to announce the preliminary programme for the 3rd ICOS Summer School, set to take place in the vibrant city of Helsinki, Finland, from 24 to 28 August 2026. Organized by the International Council of Onomastic Sciences (ICOS) and hosted by the University of Helsinki, this year’s edition is dedicated to a timely and transformative theme: “Digital Tools and Databases.”

As technology reshapes how we conduct research, access information, and manage data, this summer school is designed to equip the next generation of onomastic scholars with the skills and knowledge to thrive in an increasingly digital academic landscape.

📍 What to Expect: A Glimpse into the Programme

The five-day programme blends in-depth lectures, interactive workshops, and networking activities, all structured to provide both theoretical insights and practical experience.

• Day 1 – Orientation & Foundations
  The school kicks off with a focus on research materials and methodologies, featuring talks on fieldwork data, multilingual linguistic landscapes, and an engaging group activity to connect participants.

• Day 2 – Data in Focus
  Topics include research data management, working with historical and “imperfect” data, digital challenges in minority language onomastics, and an introduction to AI tools in higher education. The day ends with an onomastics-themed city walk through Helsinki.

• Day 3 – Workshops & Presentation Skills
  Dedicated entirely to honing academic presentation skills and chairing sessions, this day prepares students for future conferences and seminars. An evening recreational outing offers a chance to unwind and network.

• Day 4 – Lectures & Cultural Excursion
  Explore place names in literature, video games, street naming ideologies, and linguistic landscapes both online and offline. The day concludes with a visit to the Institute for the Languages of Finland.

• Day 5 – Hands-On Practice
  The final day emphasizes practical skills: working with digital name archives, onomastic terminology databases, and the challenges of automatic pseudonymization. The school closes with a reflective discussion.

👥 Who Should Attend?

The summer school is aimed primarily at PhD students, though motivated Master’s students planning to pursue a PhD are also welcome. Please note that ICOS membership is required to participate. Not a member yet? You can join easily online.

💡 Hybrid Format & Certification

The school will be held in a hybrid format, welcoming 25 in-person and 25 online participants. All attendees will receive a diploma and a recommendation for 5 ECTS credits, to be validated through their home institutions.

💶 Financial Support

Thanks to the generous support of ICOS and the University of Helsinki, there is no participation fee. While we cannot offer scholarships or cover travel and accommodation, we are happy to advise on affordable options.

📅 Key Dates

• Application period: 12–31 January 2026

• Notification of acceptance: By 13 February 2026

❓ Questions?

For further information, please contact the course organizer:
Milla Juhonen – milla.juhonen@helsinki.fi

---

This summer school is more than a course - it’s an opportunity to connect with peers, learn from leading experts, and explore the digital frontiers of onomastic research. Whether you join us in Helsinki or online, we look forward to welcoming you to what promises to be an inspiring and enriching academic experience.

Save the date, spread the word, and get ready to dive into the digital future of names!

#ICOS #SummerSchool #Onomastics #DigitalHumanities #Helsinki2026 #PhD #Research #NamesMatter

Divine Onomastics News #1 - A New Era of Collaboration in the Study of Sacred Names

 📅 Mark Your Calendars: January 19, 2026

If you’ve ever wondered how ancient gods were named - or how those names reveal hidden layers of belief, power, and identity across cultures - you’re in for a treat. The Mapping Ancient Polytheisms (MAP) project is launching its very first “Divine Onomastics News” (DON 1) online workshop, scheduled for January 19, 2026. This isn’t just another academic webinar. It’s the beginning of a bold, collaborative experiment in real-time scholarly exchange - one that invites researchers from around the globe to share unpublished findings, fresh interpretations, and emerging methodologies in the field of divine onomastics: the study of the names of gods.

---

🌐 What Is MAP?

Before we dive into the event, let’s talk about the powerhouse behind it: Mapping Ancient Polytheisms (MAP). MAP is an ambitious, long-term research initiative aimed at compiling and analyzing divine names from across the ancient Mediterranean and Near Eastern worlds. Their database already contains over 27,000 divine onomastic sequences - and they’re not stopping there. By 2026, they aim to achieve near-exhaustive coverage of known divine names, while continuously updating their records with new inscriptions, readings, and bibliographic references.

Think of it as a “Wikipedia meets peer-reviewed archaeology” project - but focused exclusively on the sacred names that shaped ancient religious landscapes. And yes, they’re doing this with the help of an international network of colleagues, whom they gratefully acknowledge as indispensable to their documentary mission.

---

🎯 What’s Happening at DON 1?

Starting in 2026, MAP will host an annual online workshop dedicated to sharing new developments in divine onomastics - with a special focus on the Greek and Semitic spheres, though other cultural areas are welcome too.

Here’s what you can expect:

• Short, punchy presentations (just 20 minutes each)
• Presentations can be in French, English, German, Italian, or Spanish
• Topics? Anything fresh: an unpublished inscription, a new reading of a divine name, a novel interpretation, or even a new tool or methodology you’re developing

The best part? No publication pressure. This isn’t a conference where you need to have a polished paper ready. It’s a space to share work-in-progress, test ideas, and get feedback from peers - all while contributing to the collective growth of the field.

---

📬 How to Get Involved

Want to present? You’re invited!

Send your proposal to: 📧 corinne.bonnet@sns.it or sylvain.lebreton@univ-tlse2.fr

Your submission should include:

• A provisional title
• A brief summary (2–3 lines) describing your topic

Deadline: December 20, 2025

That’s right - there’s still time to prepare something brilliant.

The workshop is co-organized by two prestigious institutions:

• Université Toulouse – Jean Jaurès (France)
• Scuola Normale Superiore (Italy)

These are not just logos on a poster—they represent deep expertise in classical studies, ancient religions, and digital humanities.

---

📣 Final Thoughts

The launch of DON 1 signals more than just a new workshop - it marks the beginning of a new kind of scholarly community. One that values speed, openness, and shared discovery over rigid hierarchies and delayed publication. So if you’re working on anything related to divine names—whether from Greece, Mesopotamia, Canaan, Egypt, or beyond - don’t sit this one out. Submit your idea. Join the conversation. Be part of the future of divine onomastics.

We’ll see you online on January 19, 2026.

—